18.10.2026 15:34
Безбар’єрність починається зі слова: чому важливо використовувати коректну термінологію.
Мова поваги, рівності та людяності — важлива складова безбар’єрного суспільства.
1 жовтня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила рішення № 279, яким затверджено стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності». Документ покликаний унормувати та систематизувати поняття у сфері безбар’єрності й сприяти їх послідовному використанню в офіційних документах, професійній діяльності та публічній комунікації.
Чому це важливо?
Безбар’єрність — це не лише пандуси, доступні будівлі чи зручні цифрові послуги. Це також повага до людської гідності, рівність можливостей, відсутність упереджень і створення умов, у яких кожна людина може повноцінно брати участь у суспільному житті.
Слова, які ми використовуємо, впливають на те, як сприймаємо інших людей, формуємо суспільні уявлення та будуємо взаємини. Некоректні або застарілі вислови можуть посилювати стереотипи й дискримінацію, тоді як поважна та недискримінаційна мова сприяє взаєморозумінню, довірі й відчуттю приналежності до суспільства.
Людина — передусім.
Одним із ключових принципів стандарту є людиноцентричний підхід, відповідно до якого в центрі уваги перебуває людина, її права, гідність, потреби та досвід, а не окрема ознака, стан здоров’я чи соціальний статус.
Саме тому важливо використовувати коректні формулювання: «людина з інвалідністю», «людина старшого віку», «людина, яка залишила дім через війну». Такі вислови допомагають уникати зведення особистості до певної характеристики або життєвих обставин.
Застосування термінології безбар’єрності передбачає уважне ставлення до слів, відмову від стигматизувальних висловів і повагу до права людини на самовизначення.
Безбар’єрна комунікація — стандарт взаємодії органів влади з людьми.
Для органів державної влади та місцевого самоврядування використання коректної термінології має особливе значення. Мова офіційних документів, інформаційних повідомлень, консультацій і відповідей на звернення громадян формує уявлення про те, наскільки відкритими, доступними та орієнтованими на потреби людини є державні інституції.
Людиноцентрична комунікація означає не лише правильний вибір слів, а й уміння пояснювати інформацію зрозуміло, спілкуватися без упереджень, враховувати різні потреби людей та забезпечувати рівний доступ до інформації й послуг.
Кожна людина має право на поважне ставлення незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, соціального статусу чи життєвих обставин. Саме тому принципи безбар’єрності мають відображатися не тільки у стратегічних документах, а й у щоденній роботі органів влади.
Безбар’єрність починається з кожного з нас.
Упровадження стандарту «Термінологія безбар’єрності» — це крок до формування спільної культури спілкування, заснованої на повазі, рівності та недискримінації. Його застосування допомагає зробити офіційну комунікацію точнішою, зрозумілішою та чутливішою до потреб людей.
Важливо пам’ятати: безбар’єрність — це не привілей для окремих груп, а можливість кожної людини реалізовувати свої права, отримувати послуги та брати участь у житті громади на рівних умовах.
Почнімо зі слів, які використовуємо щодня. Адже суспільство без бар’єрів формується тоді, коли в центрі уваги — людина, її гідність і право бути почутою.
Ознайомитися зі стандартом державної мови «Термінологія безбар’єрності» можна на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови:
